«Ми добре знаємо: сьогодні Грузія; завтра Україна; післязавтра країни Балтії; і тоді, можливо, настане час для моєї країни, Польщі», — наголошує польский міністр Маріуш Блащак.
Минуло 14 років після знакової промови, яку виголосив у Тбілісі покійний президент Лех Качиньський. Тоді глава польської держави разом із кількома іншими лідерами країн Центральної та Східної Європи відвідали грузинську столицю, щоб продемонструвати солідарність перед обличчям вторгнення Росії у 2008 році.
Ці слова ніколи не мали бути пророцтвом; це була ретельна оцінка ситуації, підкріплена ретельним аналізом дій Росії з тверезої точки зору очевидця у складному сусідстві. Анексія Криму у 2014 році, ще одна тривожна подія, на жаль, не змінила загального підходу міжнародної спільноти до режиму Володимира Путіна.
Сьогодні неспровокований і невиправданий військовий напад Росії на Україну не залишає двозначності щодо справжніх намірів Кремля та його методу дії в міжнародних відносинах. Російська агресія зустріла швидку, хоча й не одностайну, відповідь міжнародної спільноти. Однак, колективна реакція в багатьох сферах була дуже обнадійливою.
Польща підтвердила свою давню солідарність з Україною від самого початку конфлікту. Загальнонаціональна відповідь охоплює як гуманітарну допомогу, так і безпечний притулок для мільйонів біженців. Польський уряд також надає значну військову підтримку, включаючи озброєння, технічне обслуговування та навчання. Наша територія стала центром гуманітарної та військової допомоги, що надходить в Україну з усього світу.
Настав правильний час для розширення та гармонізації ініціатив, пов’язаних з Україною. Наш сусід повинен мати повні можливості не лише протистояти вторгненню, але й досягти успіху у своїх зусиллях щодо відновлення своєї територіальної цілісності. «Занадто обережний» підхід до військової допомоги може спричинити непотрібне та небажане затягування конфлікту.
Українці вже довели свої можливості на полі бою. Ми не можемо припинити робити все, що потрібно для перемоги України. Українські воїни платять найвищу ціну, захищаючи не лише свою Батьківщину, а й ті цінності, яким ми всі віддані. Ось чому ми продовжуватимемо надавати політичну та практичну підтримку Україні, яка продовжує захищати себе та закликати інших робити те саме.
Війна в Україні, у найближчому сусідстві з НАТО, якій передувала ворожа, організована державою міграційна криза на польсько-білоруському кордоні, чітко продемонструвала, що безпека східного флангу має вирішальне значення для стабільності всього Альянсу та Європейський Союз.
Тому, як надійний союзник, ми продовжуємо нарощувати наші військові можливості, часом навіть перевищуючи настанови НАТО. У квітні 2022 року Польща запровадила Закон про оборону країни, який передбачає механізми забезпечення ефективного фінансування та гнучкості витрат на оборону. Ми сповнені рішучості досягти порогу в 3% валового внутрішнього продукту Польщі для витрат на оборону вже наступного року.
Цей новий закон спрямований на якісне та кількісне зміцнення польських збройних сил. Наші амбіції — зрештою збільшити чисельність наших збройних сил до 300 000 осіб. З цією метою ми незабаром створимо першу з двох додаткових механізованих дивізій, які планується розгорнути в наших східних областях. Ми розпочали амбітний план модернізації збройних сил. Наші програми придбання включають, серед іншого, винищувачі останнього покоління, танки, ударні гелікоптери, системи протиповітряної та протиракетної оборони та артилерійські засоби.
Ми налаштовані на швидке виконання всіх рішень, прийнятих на саміті НАТО в Мадриді. Ми вітаємо історичний вибір Швеції та Фінляндії приєднатися до альянсу. Посилення стримування та оборони не повинно залишати жодних сумнівів у тому, що НАТО спроможна, готова та виконуватиме свої зобов’язання згідно зі статтею 5 Вашингтонського договору.
Наші зусилля мають виходити за рамки двосторонніх домовленостей між союзниками, а натомість включати значну та постійну присутність у всіх областях на східному фланзі. У цьому контексті рішення про збереження постійної військової присутності США в Польщі є кроком у правильному напрямку.
Пряма загроза, що виходить з боку Росії, але також і з підлеглої Білорусі, вимагає відповідних заходів. Ми маємо бути готові реагувати на будь-які непередбачувані події в короткий термін або без повідомлення. Ми маємо бути надійними як у своїх деклараціях, так і у своїх діях.
Непохитна підтримка незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України разом із комплексним підходом до зміцнення нашої оборони та безпеки залишатимуться в центрі наших зусиль у найближчі місяці.
Маріуш Блащак, міністр оборони Польщі.
Джерело: Defense News
